скачать

ћ≥сце ≥ роль соц≥альноњ психолог≥њ в систем≥ наукового знанн¤ —оц≥альна психолог≥¤ досл≥джуЇ особливост≥ взаЇмозв'¤зк≥в людини з р≥зноман≥тними суб'Їктами соц≥ального середовища, до допомагаЇ њй глибше п≥знати себе, своЇ сусп≥льне оточенн¤, ефективно взаЇмод≥¤ти з ним. ÷ьому спри¤Ї властив≥й людин≥ соц≥ально-психолог≥чний тип мисленн¤, певний спос≥б сприйманн¤ ≥ тлумаченн¤ под≥й, ¤вищ, стан≥в, ¤к≥ вона спостер≥гати ¤к у соб≥, так ≥ в соц≥ум≥. ѕредмет педагог≥чноњ психолог≥њ —оц≥альна психолог≥¤ ¤к в≥дносно молода наука сформувалас¤ на меж≥ психолог≥њ та соц≥олог≥њ. ќднак вона Ї не в≥д'Їмною двох метод≥в досл≥дженн¤ чи механ≥чним зближенн¤м цех систем, а самобутньою наукою ¤к за практикою, так ≥ за лог≥кою њњ досл≥дженн¤. —оц≥альна психолог≥¤ - наука про взаЇмозв'¤зок соц≥ального ≥ псих≥чного, њх взаЇмод≥ю, взаЇмозалежн≥сть, взаЇмовпливи на р≥вн≥ окремоњ людини, сп≥льност≥; про соц≥ально-психолог≥чн≥ ¤вища, ¤к≥ виникають у процес≥ соц≥альноњ взаЇмод≥њ ≥ характеризують ≥нвал≥да ≥ групу. —труктура соц≥альноњ психолог≥њ. —труктура соц≥альноњ психолог≥њ (рис. 1) в кожний ≥сторичний пер≥од розвитку Ї результатом взаЇмод≥њ двох протилежних, але т≥сно пов'¤заних процес≥в: диференц≥ац≥њ ( под≥л на складов≥) та ≥нтеграц≥њ (об'Їднанн¤) њњ з ≥ншими галуз¤ми науки (≥нтеграц≥¤ ¤к соц≥альноњ психолог≥њ загалом, так ≥ окремих њњ складових). ÷¤ структура м≥стить упор¤дкован≥ знанн¤ про соц≥ально-психолог≥чну реальн≥сть ≥ механ≥зми њњ розвитку та функц≥онуванн¤, Ї системою взаЇмопов'¤заних у¤влень, пон¤ть, погл¤д≥в, теор≥й, концепц≥й про соц≥ально-психолог≥чну реальн≥сть р≥зних р≥вн≥в: в≥д соц≥ально-психолог≥чноњ програми повед≥нки окремих людей до соц≥ально-психолог≥чних ¤вищ у макросередовищ≥. Ќавчальний курс, соц≥альна психолог≥¤ охоплюЇ так≥ розд≥ли: 1) Ќауково-метолог≥чний. –озкриваЇ м≥сце ≥ роль соц≥альноњ психолог≥њ в систем≥ наукового знанн¤ (њњ предмет, завданн¤, функц≥њ, категор≥њ, метролог≥чн≥ основи та методи, питанн¤ еволюц≥њ соц≥ально-психолог≥чного знанн¤); 2) —оц≥ально-психолог≥чного проблеми особливост≥. ¬ивчаЇ особист≥сть ¤к суб'Їкт соц≥альноњ взаЇмод≥њ та сп≥лкуванн¤, псих≥чне в≥дображенн¤ особист≥стю соц≥альних ¤вищ у структур≥ групових в≥дносин; 3) —оц≥ально-психолог≥чна характеристика сп≥лкуванн¤. ћ≥стить соц≥ально-психолог≥чн≥ знанн¤ про сп≥лкуванн¤, його види, р≥вн≥ та функц≥њ, психолог≥чн≥ способи впливу в процес≥ сп≥лкуванн¤ та ≥н.; 4) —оц≥альна психолог≥¤ груп ≥ м≥ж груповоњ взаЇмод≥њ. ¬исв≥тлюЇ соц≥ально-психолог≥чн≥ знанн¤ про комун≥кативний потенц≥ал учасник≥в взаЇмод≥њ, про законом≥рност≥ поширенн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в, настроњв, моди, про псих≥чний склад групи, нац≥њ. ¬ивчаЇ сферу соц≥ально-психолог≥чних групових процес≥в - проблеми про¤ву соц≥ально-психолог≥чних ¤вищ у малих соц≥альних групах (конформна повед≥нка, соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат, психолог≥чна сум≥сн≥сть тощо); 5) ќсобливост≥ прикладноњ соц≥альноњ психолог≥њ. …детьс¤ про законом≥рност≥ становленн¤ соц≥ально-психолог≥чноњ реальност≥ в конкретних сферах життЇдайност≥ ≥ндив≥да та групи: соц≥альну психолог≥ю виробництва, соц≥альну психолог≥ю управл≥нн¤ та ≥н. –ис. 1. —труктурн≥ складов≥ соц≥альноњ психолог≥њ ‘ункц≥њ соц≥альноњ психолог≥њ. як самост≥йна галузь знанн¤, соц≥альна психолог≥¤ реал≥зуЇ ус≥ функц≥њ, властив≥ психолог≥чн≥й науц≥: теоретико-п≥знавальну, комун≥кативну, гуман≥стичну, прогностичну, прикладну та ≥н. “еоретико-п≥знавальна функц≥¤ передбачаЇ повне ≥ конкретне п≥знанн¤ соц≥ально-психолог≥чноњ реальност≥, њњ структури, механ≥зм≥в, розвитку та функц≥онуванн¤ з позиц≥й ≥нтерес≥в людини ≥ групи, а також з'¤суванн¤ законом≥рностей, механ≥зм≥в та чинник≥в, детерм≥нують соц≥ально-психолог≥чн≥ ¤вища.  омун≥кативна функц≥¤ реал≥зуЇ ¤к систематизац≥¤ знань з проблем сприйн¤тт¤, передаванн¤ ≥нформац≥њ, взаЇмод≥њ ≥ взаЇмовпливу людей. √уман≥стична функц≥¤ пол¤гаЇ в дотриманн≥ норм етики ≥ морал≥ щодо ≥нвал≥да, в захист≥ соц≥альних сп≥льностей, верств, в≥дтворенн≥ й передаванн≥ соц≥ального досв≥ду. ѕрогностична функц≥¤ передбачаЇ формуванн¤ соц≥ально-психолог≥чних прогноз≥в щодо сп≥вв≥дношенн¤ ≥ндив≥дуального ≥ соц≥ального, суб'ктивного в≥дображенн¤ об'Їктивноњ реальност≥. «м≥ст прикладноњ функц≥њ пол¤гаЇ у з'¤суванн≥ на основ≥ теоретичного й емп≥ричного анал≥з≥в законом≥рностей становленн¤ соц≥ально-психолог≥чноњ реальност≥ форм ≥снуванн¤ та способ≥в функц≥онуванн¤ ц≥нн≥сного ставленн¤ ≥нвал≥да до соц≥альноњ д≥йсност≥, виробленн¤ практичних рекомендац≥й з р≥зних аспект≥в взаЇмод≥њ, впливу людей один на одного та сприйн¤тт¤ њх у соц≥альн≥й сп≥льнот≥.  атегор≥њ соц≥альноњ психолог≥њ. —пираючись на основн≥ категор≥њ психолог≥њ в соц≥олог≥њ (особист≥сть, група, соц≥ум, п≥знанн¤, мисленн¤, переконанн¤, установи, соц≥альн≥ ¤вища та ≥н.), соц≥альна психолог≥¤ оперуЇ власним категор≥альним апаратом (рис 2). ядром його Ї базов≥ пон¤тт¤ соц≥альноњ психолог≥њ (соц≥ально-психолог≥чна реальн≥сть, взаЇмод≥¤, соц≥ально-психолог≥чний тип, сп≥лкуванн¤, соц≥ально-психолог≥чн≥ ¤вища, групова динам≥ка, соц≥ально-психолог≥чне в≥дображенн¤ та ≥н.), навколо ¤ких концентруЇтьс¤ в≥дпов≥дна соц≥ально-психолог≥чна проблематика, а також т≥, що характеризують суттЇв≥ ознаки, конкретн≥ механ≥зми взаЇмозв'¤зку соц≥ального та псих≥чного. –ис. 2.  атегор≥њ соц≥альноњ психолог≥њ ¬заЇмозв'¤зки соц≥альноњ психолог≥њ з ≥ншими галуз¤ми знанн¤. —оц≥альна психолог≥¤ черпаЇ в≥домост≥ з р≥зноман≥тних галузей соц≥альних, психолог≥чних, загальногумон≥тарних знань, збагачуючи водночас ≥ њх своњми в≥дкритт¤ми. Ќайт≥сн≥шими Ї њњ зв'¤зки ≥з психолог≥Їю та соц≥олог≥Їю. –≥зне розум≥нн¤ предмета соц≥альноњ психолог≥њ Ї передумовою створенн¤ р≥зних образ≥в соц≥альноњ реальност≥, р≥зного баченн¤ людських зв'¤зк≥в ≥ в≥дносин, що засв≥дчуЇ ≥снуванн¤ певною м≥рою р≥зних соц≥альних психолог≥й. 1. Ќакопиченн¤ соц≥ально-психолог≥чних знань у сфер≥ сусп≥льних ≥ природних наук (з давн≥х час≥в ≥ до середини XIX ст.). 2. ¬иокремленн¤ соц≥альноњ психолог≥њ ≥з соц≥олог≥њ ≥ психолог≥њ та формуванн¤ њњ ¤к самост≥йноњ галуз≥ знанн¤ (друга половина XIX ст. - початок XX ст.). 3. ќформленн¤ соц≥альноњ психолог≥њ ¤к, самост≥йноњ науки (20-т≥ роки XX ст.). —оц≥ально-психолог≥чний прост≥р Ц обТЇктивна форма субТЇктивного сприйн¤тт¤, представленого системою певних оц≥нок, у¤влень та образ≥в; соц≥альна д≥¤льн≥сть людей чи груп, в≥дносини ≥ взаЇмод≥¤ м≥ж ними, њхн≥ нам≥ри, позиц≥њ ≥ ц≥л≥, взаЇмозвТ¤зки ≥ взаЇмозалежност≥. —оц≥ально-психолог≥чний прост≥р безпосередньо впливаЇ на д≥¤льн≥сть людей. ¬≥н опосередкований предметним, ф≥зичним середовищем, матер≥ал≥зованим простором сп≥льност≥, њњ системи властивост¤ми (ц≥л≥сн≥сть, структурн≥сть, функц≥ональна однор≥дн≥сть та ≥н.). —оц≥ально-психолог≥чна реальн≥сть Ц ¤к≥сно нове утворенн¤, ¤ке виникаЇ на меж≥ соц≥ального та псих≥чного, маЇ суттЇв≥ ознаки кожного з них ≥ в ¤кому важливими Ї законом≥рност≥ й механ≥зми взаЇмо звТ¤зку соц≥ального та псих≥чного, њх взаЇмод≥¤, взаЇмозалежн≥сть ≥ взаЇмовплив. —оц≥ально-психолог≥чн≥ ¤вища Ц феномени, що виникають у результат≥ взаЇмод≥њ субТЇкт≥в комунального процесу (окремих ≥ндив≥д≥в ≥ сп≥льностей) у певних умовах, в≥дтворюють соц≥ально-психолог≥чну реальн≥сть, спонукають ≥ регулюють повед≥нку, спри¤ють орган≥зац≥њ р≥зних форм д≥¤льност≥ та сп≥лкуванн¤, зд≥йснюють обм≥н ≥нформац≥Їю ≥ переживанн¤ми. ќсновними соц≥ально-психолог≥чними ¤вищ¤ми Ї: сп≥льн≥сть, спос≥б житт¤, стереотип, сп≥лкуванн¤, конфл≥кт, настр≥й тощо. ¬иникають ≥ поширюютьс¤ вони внасл≥док д≥њ навмисно створюваних (чутки, р≥зноман≥тн≥ обТЇднанн¤ тощо) ≥ тих, що виникли ≥ розвинулис¤ стих≥йно (мода та ≥н.) механ≥зм≥в, ун≥версальними механ≥змами соц≥ально-психолог≥чних ¤вищ Ї насл≥дуванн¤, нав≥юванн¤, зараженн¤, переконанн¤ тощо. —оц≥ально-психолог≥чн≥ ¤вища класиф≥цирують за зм≥стом (нормальн≥ ≥ деформован≥), ступенем ст≥йкост≥ (динам≥чн≥ Ц наприклад, р≥зн≥ види сп≥лкуванн¤; динам≥ко-статистичн≥ Ц наприклад, настроњ; статистичн≥ Ц наприклад, традиц≥њ, звичањ) та ≥н. ѕредмет соц≥альноњ психолог≥њ Ц вивченн¤ законом≥рностей ≥ механ≥зм≥в виникненн¤, функц≥онуванн¤ ≥ у¤ву реальност≥, ¤ка формуЇтьс¤ у процес≥ субТЇктивних соц≥альних в≥дносин ≥ соц≥альних сп≥льностей. ѕредметна сутн≥сть соц≥альноњ психолог≥ «авданн¤ соц≥альноњ психолог≥њ. –озвиваючись у Їдност≥ теоретичних ≥ практичних аспект≥в, соц≥альна психолог≥¤ пост≥йно поглиблюЇ ≥ розширюЇ св≥й предмет, паралельно розвТ¤зуючи конкретн≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ проблеми, тим самим виконуючи р≥зноман≥тн≥ теоретичн≥ прикладн≥ завданн¤: - розвТ¤занн¤ загальних наукових проблем, повТ¤заних ≥з формуванн¤м знань про соц≥ально-психолог≥чну реальн≥сть, по¤сненн¤ процесу субТЇктивного в≥дображенн¤ обТЇктивноњ д≥йсност≥, розробленн¤м соц≥ально-психолог≥чних концепц≥й про взаЇмод≥ю м≥ж людьми та соц≥альними сп≥льност¤ми, методолог≥ю, методи, способи соц≥ально-психолог≥чних досл≥джень (соц≥ально-психолог≥чн≥ про¤ви особистост≥, сфера сп≥лкуванн¤, м≥жособист≥стних стосунк≥в та групових процес≥в, соц≥ально-психолог≥чн≥ ¤вища у макросередовищ≥ та ≥н.); - вивченн¤ проблем, повТ¤заних з≥ зм≥нами соц≥ально-психолог≥чноњ реальност≥, анал≥зом шл¤х≥в ≥ засоб≥в упливу на механ≥зми њњ становленн¤, розвитку та функц≥онуванн¤; - теоретичне осмисленн¤ м≥сц¤ ≥ рол≥ людини, що розвиваЇтьс¤, у сусп≥льств≥, ¤ке також зм≥нюЇтьс¤; ви¤вленн¤ конкретних соц≥ально-психолог≥чних характеристик особистост≥, найпоширен≥ших њњ соц≥ально-психолог≥чних тип≥в, комун≥кативних програм повед≥нки; - досл≥дженн¤ в≥дносин ≥ сп≥лкуванн¤, у тому числ≥ в екстремальних ≥ конфл≥ктних умовах, а також у звТ¤зку з утвердженн¤м у соц≥ум≥ новоњ системи ц≥нностей ≥ форм власност≥; - виробленн¤ теоретичних основ соц≥ально-психолог≥чноњ д≥агностики, консультуванн¤ та наданн¤ допомоги.

дальше >>>

в гору