‘ормуванн¤ ≥ розвиток соц≥ально-психолог≥чних знань.
¬иникненню соц≥альноњ психолог≥њ передувала сукупн≥сть певних ≥сторичних, соц≥окультурних, наукових, психолог≥чних передумов, великий ≥нтерес мислител≥в ус≥х час≥в до соц≥альноњ життЇд≥¤льност≥ людини.
‘ормуванн¤ ≥ розвиток основних напр¤м≥в сучасноњ соц≥альноњ психолог≥њ. ƒонин≥ вона не маЇ одн≥Їњ ц≥л≥сноњ теор≥њ. ¬изначити головн≥ теоретичн≥ ор≥Їнтац≥њ зах≥дноњ соц≥альноњ психолог≥њ надзвичайно важко через в≥дсутн≥сть критер≥њв ч≥ткоњ диференц≥ац≥њ п≥дход≥в. «агалом њњ под≥л¤ють на так≥ галуз≥ досл≥дженн¤:
- вивченн¤ ≥ндив≥дуальноњ соц≥альноњ повед≥нки;
- анал≥з д≥адичноњ (грец. dio Ц два) взаЇмод≥њ ≥ комун≥кативних процес≥в;
- досл≥дженн¤ малих груп та психолог≥чне вивченн¤ соц≥альних проблем.
¬≥дродженн¤ соц≥альноњ психолог≥њ та њњ розвиток на остов≥ соц≥ал≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ. Ќа при к≥нц≥ 50-х рок≥в XX ст. постало питанн¤ про в≥дродженн¤ соц≥альноњ психолог≥њ, що було зумовлено практичними проблемами сусп≥льства, помТ¤кшенн¤м сусп≥льно-психолог≥чного кл≥мату в крањн≥. –озпочавс¤ цей процес дискус≥ю про предмет соц≥альноњ психолог≥њ, њњ м≥сце ≥ систем≥ наукового знанн¤, про методи досл≥дженн¤, практичний потенц≥ал, основн≥ напр¤ми розвитку та актуальн≥ завданн¤.
–озвиток сучасноњ в≥тчизн¤ноњ психолог≥њ на основ≥ новоњ соц≥ально-економ≥чноњ п≥рам≥ди. —учасний розвиток в≥тчизн¤ноњ соц≥альноњ психолог≥њ характеризуЇтьс¤ уточненн¤м та конкретизац≥Їю предмета ≥ обТЇкт≥в соц≥альноњ психолог≥њ , активною п≥дготовкою спец≥ал≥ст≥в, публ≥кац≥Їю наукових праць ≥ навчальних видань, орган≥зац≥ю конференц≥й, кристал≥зац≥Їю соц≥ально-психолог≥чноњ проблематики, в≥дкритт¤м спец≥альних наукових заклад≥в, лаборатор≥й ≥ кафедр (наприклад, ≤нститут соц≥альноњ та пол≥тичноњ психолог≥њ јѕЌ ”крањни, кафедра соц≥альноњ психолог≥њ в ѕрикарпатському ун≥верситет≥ ≥мен≥ ¬асил¤ —тефаника та ≥н.). ”чн≥ що спец≥ал≥зуютьс¤ у царин≥ соц≥альноњ психолог≥њ , досл≥джують р≥зноман≥тн≥ методолог≥чн≥, теоретичн≥, прикладн≥ проблеми, що стосуютьс¤ взаЇмод≥њ, сп≥лкуванн¤ людей у р≥зних соц≥альних сп≥льнотах, регул¤ц≥њ повед≥нки ≥нвал≥да у соц≥альних групах, механ≥зм≥в њх взаЇмин, взаЇмовпливу тощо.
ћетоди ≥ методолог≥¤ соц≥альноњ психолог≥њ
“ерм≥ном Ђметодолог≥¤ї сучасне наукове знанн¤ позначаЇ р≥вн≥ наукового п≥дходу: загальна методолог≥¤ (загальний ф≥лосовск≥й п≥дх≥д ≥ спос≥б п≥знанн¤ ¤вищ д≥йсност≥); спец≥альна методолог≥¤ (сукупн≥сть методолог≥чних принцип≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ в конкретн≥й галуз≥ знанн¤); сукупн≥сть конкретних метод≥в ≥ методичних прийом≥в.
ћетод спостереженн¤. …ого значенн¤ та ц≥нн≥сть зумовленн¤ черпанн¤м матер≥алу безпосередньо з житт¤ про спостереженн≥ за псих≥чною д≥¤льн≥стю ≥нвал≥д≥в у взаЇмод≥њ з ≥ньшими, ¤ка ви¤вл¤Їтьс¤ в ≥нших руках , д≥¤х, вчинках, висловлюванн¤х, оц≥нках. ¬≥н Ї один ≥з емп≥ричних метод≥в соц≥ально-психолог≥чного досл≥дженн¤, ¤кий вивчаетьс¤ в чуттЇвому п≥знанн≥ ¤вища чи досл≥джуваного предмета. —утн≥сть його пол¤гаЇ в систематичному ≥ ц≥леспр¤мованому сприйманн≥, ф≥ксац≥њ псих≥чних ¤вищ з метою вивченн¤ њх специф≥чних зм≥н за певних умов, анал≥зу ≥ використанн¤ у практичн≥й д≥¤льност≥. ÷ей метод широко використовуЇтьс¤ ≥ соц≥альн≥й психолог≥њ дл¤ вивченн¤ процес≥в сприйманн¤ та взаЇмовплив, анал≥зу соц≥ально-психолог≥чного середовища, соц≥окультурноњ програми повед≥нки партнер≥в по взаЇмод≥њ тощо.
ћетод опитуванн¤. ÷ей метод Ї надзвичайно поширеним у соц≥ально-психолог≥чних досл≥дженн¤х ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ зТ¤суванн¤, чи розум≥ють досл≥джуван≥ конкретн≥ завданн¤, життЇв≥ ситуац≥њ, а також з метою отримати ≥нформац≥ю про ≥нтереси, погл¤ди, почутт¤, мотиви д≥¤льност≥ та повед≥нку особистост≥. ќпитуванн¤ ірунтуЇтьс¤ на безпосередн≥й (бес≥да, ≥нтервТю) чи опосередкован≥й (анкетуванн¤) соц≥ально-психолог≥чн≥й взаЇмод≥њ досл≥дника й опитуваного (респондента). Ѕес≥да даЇ змогу одержати ≥нформац≥ю на основ≥ вербальноњ (словесноњ) комун≥кац≥њ. «а анкетного методу, на в≥дм≥ну в≥д методу бес≥ди, не обовТ¤зковий контакт. ¬икористовуЇтьс¤ опитувальний лист, ¤кий Ї сукупн≥стю впор¤дкований за зм≥стом ≥ формою питань.
ћетод тестуванн¤. «а його допомогою встановлюють психолог≥чн≥ ¤кост≥ людини, на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть певних зд≥бностей (дидактичних, комун≥кативних, орган≥зац≥йних), навичок, ум≥нь. √оловним ≥нструментом п≥д час використанн¤ його методу Ї тест.
“ест (англ. test Ц проба, екзамен, випробуванн¤) Ц спец≥ально розроблен≥ завданн¤ ≥ проблемн≥ ситуац≥њ, використанн¤ ¤ких у результат≥ к≥льк≥сноњ та ¤к≥сноњ оц≥нки може стати показником розвитку певних психолог≥чних ¤костей, властивостей особистост≥.
—учасна психод≥агностика використовуЇ так≥ основн≥ види тест≥в:
- тести ≥нтелекту (задач≥ на лог≥чн≥ в≥дношенн¤, узагальненн¤, км≥тлив≥сть);
- тести дос¤гнень (йдетьс¤ про ви¤вленн¤ ступен¤ конкретних знань);
- особист≥ тести (з метою вивченн¤ характеристик особистост≥, њњ психолог≥чних ¤костей);
- проективн≥ тести (використовують у процес≥ досл≥дженн¤ властивостей ≥ характеристик, в ≥снуванн≥ ¤ких людина ц≥лком не впевнена, не усв≥домлюЇ або не хоче визнавати ≥ себе, наприклад, негативн≥ риси, мотиви);
- тести криативност≥ (за њх допомогою досл≥джують розвиток творчих з др≥бностей).
ћетод груповоњ оц≥нки особистост≥. ѕобудований в≥н на феномен≥ групових у¤влень про кожного учасника групи в результат≥ п≥знанн¤ людей у процес≥ њх сп≥льноњ д≥¤льност≥ та сп≥лкуванн¤. ѕередбачаЇ одержанн¤ характеристики людини п≥д час взаЇмних опитувань, з використанн¤м прийом≥в безпосереднього оц≥нюванн¤ за n-бальною шкалою, ранжируванн¤ (посл≥довне розм≥щенн¤) ¤костей, попарного њх пор≥вн¤нн¤ та ≥н.
ћетод експерименту. …ого перевага у тому пол¤гаЇ, що досл≥дник сам ≥н≥ц≥юЇ ¤вища, ¤к≥ його ц≥кавл¤ть, а не чикаЇ њх по¤ви. ≈ксперимент реал≥зуЇтьс¤ ¤к орган≥зована досл≥дником взаЇмод≥¤ м≥ж досл≥джуваними ≥ експериментальною ситуац≥Їю з метою встановленн¤ законом≥рностей т≥Їњ взаЇмод≥њ та зм≥нних , в≥д ¤ких вона залежить. ѕсихолог≥чний експеримент може бути природним (базуЇтьс¤ на управл≥нн≥ повед≥нкою досл≥джуваних в природних умовах, тобто, не примусова звичайна атмосфера) ≥ лабораторним (досл≥дженн¤ у штучно створених умовах, з використанн¤м вим≥рювальноњ апаратури, прилад≥ та ≥ншого експериментальних засоб≥в).
ћетод вивченн¤ документ≥в. “радиц≥йно документами вважають спец≥ально створен≥ предмети, призначенн≥ дл¤ передаванн¤ та збереженн¤ ≥нформац≥њ. Ќими може бути будь-¤ка ≥нформац≥¤, що м≥стить данн≥ про в≥дносини в груп≥, вплив трудовоњ д≥¤льност≥ на людину тощо. ” психолог≥чн≥й л≥тератур≥ документи под≥л¤ють на таки типи:
- за статутом: оф≥сн≥ (ур¤дов≥ матер≥али, постанови, статистичн≥ зв≥тн≥ арх≥ви, накази та ≥н.);
- за формою: письмов≥ тексти (друкован≥, машинописн≥, рукописн≥); фонетичн≥ (магн≥тн≥ записи, плат≥вки, лазерн≥ диски); ≥конограф≥чн≥ (к≥но-, в≥део-, фотодокументи, твори живопису);
- за джерелом ≥нформац≥њ: первинн≥ (створенн≥ на основ≥ пр¤мого спостереженн¤ чи безпосередньо опитуванн¤), вторинн≥ (оброблена ≥ узагальнена первинн≥ ≥нформац≥¤);
- за ступенем персон≥ф≥кац≥њ: особ≥ (автоб≥ограф≥¤, особов≥ картки, характеристики, за¤ви, анкети, скарги); безособов≥ (зв≥ти, протоколи, арх≥вн≥ документи).
ћетод соц≥ометр≥њ. ¬икористовуЇтьс¤ дл¤ досл≥дженн¤ емоц≥йно-психолог≥чних в≥дносин у мал≥й соц≥альн≥й груп≥. …ого процедура спр¤мована на опитуванн¤ кожного учасника малоњ групи з метою встановленн¤ можливост≥ його участ≥ (неучаст≥) в певному вид≥ сп≥льноњ д≥¤льност≥ або ситуац≥њ. ≥нцев≥ результати використанн¤ соц≥ометр≥њ можуть бути представлен≥ у форм≥ соц≥оматриць, соц≥ограм, ¤к≥ граф≥чно в≥дтворюють структуру взаЇмин у груп≥ або соц≥ометричних ≥ндекс≥в, що к≥льк≥стю в≥дображають психолог≥чна взаЇмини у груп≥. ћетод соц≥ометр≥њ маЇ ≥ певн≥ недол≥ки, оск≥льки п≥д час його застосуванн¤ неможливо д≥знатис¤ про мотиви м≥жособист≥сних переваг або заперечень. Ќе р≥дко його результати створюютьс¤ нещирими в≥дпов≥д¤ми тощо.
|
